Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 904/898/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Нікопольського управління по експлуатації газового господарствана рішеннявід 19.03.2015господарського суду Дніпропетровської області та на постанову від 14.05.2015Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/898/15 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Нікопольського управління по експлуатації газового господарствадоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення заборгованостіВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаВасильєв В.О. (дов. від 22.12.2014 № 965);відповідачаОСОБА_4 - паспорт НОМЕР_1;ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Нікопольського управління по експлуатації газового господарства (надалі - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Нікопольського УПЕГГ) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4, відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 2013/ТП-ПР-092551 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання від 01.08.2013 у загальному розмірі 8595,58 грн., який виник, у зв'язку з перерахунком об'єму газу, спожитого у період з 9 год. 00 хв. 23.07.2014 по 9 год. 00 хв. 30.07.2014 за порушення строків повірки засобів вимірювальної техніки (надалі - ЗВТ).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 у справі № 904/898/15 (суддів Фещенко Ю.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 (колегія суддів: Верхогляд Т.А. - головуючий, судді - Білецька Л.М., Паруснікова Ю.Б.), позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі структурного підрозділу Нікопольського управління по експлуатації газового господарства 1984,87 грн. боргу та 421,89 грн. частину витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Нікопольського УПЕГГ звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки неправильно застосовані положення пункту 5.13.2. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 та пункту 3.12.2. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕ від 13.09.2012 № 1181, що є підставою для скасування судових актів в оскаржуваній частині з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідч - ФОП ОСОБА_4 у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів та просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 01.08.2013 між Нікопольським управлінням по експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (Споживач) укладений Договір № 2013/ТП-ПР-092551 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник протягом 2013 року здійснює Споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору (пункти 1.1., 1.2., 1.3. Договору).

Кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у Додатку 1 до Договору (пункт 3.3. Договору).

Згідно з Додатком 1 до Договору сторони узгодили, що у відповідача на пункті призначення встановлено газоспоживне обладнання у відповідній кількості та відповідного типу та режиму роботи, а саме:

- один котел "Baxi Slim" з номінальною витратою газу 5,5 куб.м./год., тип приладу обліку газу - Октава-А, витрата газу приладом на добу - 132 куб.м. Режим роботи 24 години, без вихідних днів;

- один ГК "Junkers" з номінальною витратою газу 2,8 куб.м./год., тип приладу обліку газу - 66-1, № 583456 2004р., витрата газу приладом на добу - 67,2 куб.м. Режим роботи 24 години, без вихідних днів.

Відповідно до пункту 2.1. Договору договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться у Додатку 2 до Договору.

Згідно з Додатком 2 до Договору постачальник здійснює протягом 2013 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 0,800 тис.куб.м.

Відповідно до пункту 2.5. Договору споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця.

Облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 року за № 67/11941 (надалі - Правила обліку природного газу), а також згідно з Технічною угодою, що є Додатком 3 до Договору та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його розподілу (пункт 3.2 Договору).

Згідно з пунктом 5.9. Правил обліку природного газу, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

Відповідно до пункту 3.8. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЄ від 13.09.2012 № 1181 (надалі - Правила користування природним газом), власник комерційного обліку або суб'єкту господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору, забезпечує належний технічний стан ЗВТ та проведення періодичної повірки у визначений строк.

Періодична повірка ЗВТ здійснюється за рахунок власників цих ЗВТ у строки, встановлені нормативними документами (пункт 3.12.1 Правил користування природним газом).

Також пунктом 5.3.4. Договору передбачено обов'язок Споживача щодо забезпечення збереження і цілісності вузлів обліку та пломб на них і на газовому обладнанні, у тому числі відключеному від системи газопостачання, що знаходяться на території об'єктів споживача, відповідності ЗВТ, встановлених на комерційному вузлі обліку газу тим, які зазначені у проектній документації на вузол обліку, вчасне проведення державної повірки ЗВТ встановлених на комерційних вузлах обліку газу, недопущення прострочення терміну повірки ЗВТ, встановлених на вузлі обліку газу.

Звертаючись з даним позовом позивач посилається на те, що в порушення пункту 5.3.4. Договору та пункту 5.9. Правил обліку природного газу, відповідач не здійснив своєчасну технічну повірку комерційного вузла обліку газу, у зв'язку з чим позивачем було здійснено перерахунок об'єму спожитого газу виходячи з кількості використовуваного обладнання, номінальної потужності обладнання згідно технічних характеристик, кількість годин роботи газоспоживчого неопломбованого газового обладнання починаючи з 9 год. 00 хв. 23.07.2014 по 9 год. 00 хв. 30.07.2014 (момент відключення газового лічильника) та нараховано до сплати 9030,21 грн. Проте відповідачем у липні 2014 року було частково сплачено заборгованість по договору, а тому до стягнення з відповідача позивачем заявлена сума 8595,58 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суди попередніх судових інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, станом на 23.07.2014 у газоспоживного обладнання відповідача закінчився строк міжповірочного інтервалу, а саме: у лічильника Октава - А 66-1, № НОМЕР_2 - останній запис про повірку в паспорті на побутовий газовий лічильник № НОМЕР_2 датовано 22.07.2009. При цьому на підставі звернення відповідача до позивача, 30.07.2014 газопостачальне обладнання відповідача відключено від системи газопостачання, що підтверджується актом на відключення газових приладів побутових лічильників газу (ПЛГ) від 30.07.2014, складеного о 09 год 00 хв. 30.07.2014.

Відповідно до пункту 2.9.1. Технічної угоди, яка є Додатком 3 до Договору № 2013/ТП-ПР-092551 від 01.08.2013 перерахунок поданого об'єму газу проводиться за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

За приписами пункту 5.13. Правил обліку природного газу, перерахунки обсягу протранспортованого газу проводяться, зокрема, у випадку тимчасової відсутності засобу вимірювальної техніки (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт).

В пункті 3.12.3. Правил користування природним газом зазначено, що перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Оскільки позивачем нарахування за спірний період зроблено виходячи з обсягу спожитого газу з врахуванням цілодобового навантаження на газове обладнання, без врахування режиму роботи відповідача та вихідних, тому місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, здійснено перерахунок з урахуванням положень пункту 2.9.1. Технічної угоди, та задоволено до стягнення заборгованість у сумі 1984,87 грн.

При цьому судом враховано, що кількість годин роботи газового обладнання Споживача (відповідача) підтверджена належними та допустимими доказами, а саме: Правилами внутрішнього трудового розпорядку ФОП ОСОБА_4, з яких вбачається, що на підприємстві встановлений режим роботи з 9:00 до 18:00, перерва з 13:00 до 14:00; Додатком 11 до Договору про постачання електричної енергії № 1669 від 07.08.2013, в якому визначено, що станція технічного обслуговування (де встановлене газопостачальне обладнання), розташована за адресою: АДРЕСА_1, має кількість робочих днів на тиждень - 5 днів, кількість годин на добу - 11.

Крім цього, судами правомірно вказано, що розрахунок позивача суперечить пункту 2.9.2. Технічної угоди, який містить вичерпний перелік випадків, коли розрахунок спожитого газу здійснюється з врахуванням цілодобової роботи газового обладнання.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у рішенні вірно застосував норми матеріального права і обґрунтовано визнав такими, що підлягають частковому задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання 01.08.2013.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами і не відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює дані правовідносини. Тому, суд вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають обставинам справи та вимогам закону, тому їх необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Нікопольського управління по експлуатації газового господарства залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2015 у справі № 904/898/15 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук